70 років спільного подружнього життя – саме таку фантастичну подію відсвяткували 9 грудня подружжя Тараса Максимовича та Ганни Максимівни Маніленків. Приємною несподіванкою для усіх гостей стало освідчення онука своїй коханій прямо під час весілля бабусі і дідуся.
Про надзвичайну подію з родини жмеринчан – у матеріалі Жмеринка.Сity.
Вони взяли шлюб у далекому 49-му, коли про весілля і думати не можна було. Війна за собою залишила руїни і голод. Однак, не зважаючи на усі випробування долі, вони змогли пронести крізь все життя любов і повагу один до одного.
З головою районної ветеранської організації Анатолієм Паламарчуком
«Яке в мене було весілля? Ми сіли разом з Анною за стіл, теща напекла млинців і поставила тарілку з квашеною капустою, – згадує Тарас Максимович. – А потім ми разом з дружиною виношували мрію зіграти справжнє весілля, з музиками і веселощами».
І мрія таки здійснилася! А допомогли її реалізувати діти подружжя: на круглу дату 70-річчя спільного життя влаштували справжнє весілля рідним. У народі цю дату ще називають «платиновим», Вдячним або Благодатним весіллям.
Затишна зала кафе «Людмила» об’єднала усю родину Тараса Максимовича та Ганни Максимівни приїхали діти, онуки, правнуки, з подарунками завітали друзі, знайомі, товариші та сусіди. А ще – талановиті учасники хору «Надвечір’я».
Та не лише цією подією пишаються старенькі. Їхня радість – це успіхи їхніх онуків та правнуків, повага від односельчан та знайомих.
Приємний сюрприз влаштував для рідних та усіх гостей онук Олексій. Саме в день весілля бабусі і дідуся, на їхньому весільному рушнику він зробив пропозицію своїй коханій дівчині Людмилі.
Онук зробив пропозицію коханій дівчині на весіллі дідуся і бабусі
«Це був найкращий подарунок для нас. І сльози радості, і сміх, і оплески одночасно з вітаннями лунали на адресу молодій парі», – розповідає Тарас Максимович. – Ми з дружиною виховали 2-х синів та доньку, радіємо 3-м онукам та вдячні Богу за 4-х правнуків. Увесь свій вік жили по правді і робили по совісті», – згадує чоловік.
І це дійсно так. Адже у свої неповні 90 Тарас Максимович очолює первинну ветеранську організацію села Жуківці та є заступником Жуківецького сільського голови. На весіллі рідні згадували, як батько познайомився з матір’ю на цегляному заводі в Вендичанах, як потім будував школу у Жуківцях і вирішив змінити професію будівельника на вчителя (у родині майже всі були педагогами).
30 років Тарас Маніленко з дружиною пропрацював у сільській школі, викладав біологію, хімію, музику, трудове навчання. Дружина була вчителем початкових класів. За сумлінну працю чоловік одержав високу відзнаку «Відмінник народної освіти», видав не одну поетичну збірку та книжежки з гуморесками і бувальщинами. На власному весіллі 89-річний жених грав на гармоні, а його друг Сергій Петрук, учасник хору «Надвечір’я», на баяні.
Тарас Маніленко народився 1 лютого. 2019-го святкуватиме 90-ліття, а дружина такий же славний ювілей відзначатиме 28 грудня. Жартуючи каже: «Я розпочинаю рік, а дружина завершує його, так і рука в руку живемо довгий вік».
Веселі тости, щирі вітання, пісні, веселощі, запальні танці – в доброзичливій атмосфері запрошені не раз викрикували «Гірко!» молодим і вкотре промовляли, що це і є справжнє щастя та Божа благодать – прожити у радості й смутку довгі роки, зберігши при цьому велику любов і повагу один до одного.
