16-річний корюківчанин Владислав Корх знав, що у селищі Холми з пластикових кришечок зробили картину, котра аж у книгу рекордів України потрапила. Отож хотів цей рекорд побити, скласти ще більшу картину. Проте зібрані ним кришечки знадобилися для іншої справи - придбання протезу для хлопця без ноги.
Як з'явилася мета?
Журналісти телеканалу СТБ, коли дізналися, що він збирає кришечки, порадили йому їх використати на придбання протезу. Хлопець їздив на телеканал, потім сам в інтернеті знайшов Сашка з Хмельниччини, якому в 15 років ампутували ногу через рак кістки.
Друга нога теж не витримувала навантаження, тож юнаку терміново потрібен був протез. Видали йому, як каже Влад, “державний”, але він не зовсім підходив, бо натирав ногу. Батьки поїхали у Польщу, знайшли там лікаря, що міг зробити підходящий протез. Взяли кредит для цього. Та Влад спочатку не знав усіх цих перипетій.
Хто допомагав?
Влад разом з друзями взявся збирати кришечки. Що вони тільки не робили, куди тільки не їздили, де тільки не розвішували про це об’яви.
У Корюківці ходив по магазинах, активна громадянка Вікторія Тихоновська “підняла” мешканців дев’ятиповерхового будинку, підключався громадський діяч Володимир Онищук.
У місто Городню їздили, де діє склад по сортуванню пластику, домовлялися там. І самі ті кришечки скручували з пляшок, а місцеві активісти допомагали. Найбільша партія прибула з Чернігова, де американські волонтери навіть по кольорах посортували кришки у мішки.
Долучалися до благодійної справи і директор міського комунального підприємства Анатолій Селюк, і навіть міський голова Ратан Ахмедов, і багато інших добрих людей.
Замість п’яти тонн - знадобилося тридцять!
Більше року збирали ті кришечки. Спочатку у погребі вдома у Влада стояли, далі перевезли у склад комунального підприємства. Так хлопець і займався – у школу ходив, у вільний час кришки скручував.
Обговорювали це з друзями, зрозуміли, що одна Корюківка з такою кількістю не справиться.
Допоміг благодійний фонд
Отож для надбання такої немалої кількості кришечок вийшли на столичний благодійний фонд ОВЕС (“Освіта, виховання, екологія, спорт”). З його допомогою зв’язалися з мережею магазинів, які торгують напоями, а офіс їхній розташований в Дніпрі.
Влад зі своєю мамою Ларисою і працівниками телеканалу влітку їздили туди. Всі пластикові кришечки у ході цієї благодійної акції звозилися у Дніпро. Зібрали їх приблизно на 120 тисяч гривень.
За кришечки – погасили кредит
У студії телеканалу Влад познайомилися з Сашком та його мамою. У Сашка уже був новий протез із Польщі, а гроші з кришечек, зібраних Владом і його друзями, допомогли оплатити кредит.
З вересня Владислав навчається на першому курсі Ніжинського агротехнічного коледжу. Вивчає електроенергетику, електротехніку та електромеханіку. Після закінчення дев’ятого класу Корюківської першої школи не схотів “досиджувати” до 11.
Корюківська школа №1, яку закінчив Влад
Вчиться “на бюджеті”, ще й на стипендію в 1200 гривень розраховує, проживає у гуртожитку. Двічі на місяць приїздить додому.
Потрібен інвалідний візок для хлопця з Ніжина
Нині Влад зосереджений на навчанні, а потім знову збиратиме кришечки, щоб накопичити певну суму. Наприклад, тисяч 50, бо йому вже пишуть, що потрібна інвалідна коляска для хлопця з Ніжина.
Хтось скаже – а воно йому, Владу, це треба? Хай он держава займається таким забезпеченням! Може, й держава займеться. Але велике починається з малого. І поки є такі люди, як Владислав, і держава наша має ким пишатися.