В ніч з 29 на 30 жовтня 2015 року у Сватовому горіли військові склади з боєприпасами. Вони були розташовані в кілометрі від межі міста, біля колишнього молокозаводу. Вибухи розпочалися о пів на восьму вечора. Цієї ночі ніхто зі сватівчан вже не заснув.
На ранок всі дізналися, що злетіли у повітря 3,5 тисячі тонн боєприпасів різного калібру, в тому числі до реактивних систем залпового вогню «Град», «Ураган» і «Смерч». Всю ніч канонада стояла така, що її чули жителі населених пунктів у радіусі 60 кілометрів від Сватового.
Сватівчанин три роки чекає на допомогу
Будинок на вул. Трударів (колишня Пролетарська), 11 увійшов до переліку найбільш зруйнованих під час вибухів. Там живе Василь Тарануха. Він і досі не отримав від держави компенсації за зруйноване майно, хоча написав безліч звернень до різних інстанцій та депутатських фракцій Верховної Ради. А нещодавно сватівчанин вийшов на одиночний пікет біля райдержадміністрації.
Майже три роки тому, у холодний вечір 29 жовтня Василь Тарануха спокійнісінько дивився телевізор у спальні.
— Близько 20-ї години я почув спочатку поодинокі вибухи і подумав, що це хтось феєрверк запускає. Пройшла одна хвилина. Потім друга. Звук «феєрверку» підозріло не припинявся, а навпаки з кожною хвилиною наростав.
Перший снаряд вдарив у стіну зали. Врятувало те, що наша хата побудована з дубового брусу. Снаряд врізався у балку, яка лопнула, але витримала. Стіна здригнулася як під час землетрусу, пішла тріщинами, штукатурка посипалася аж до дранки.
Стіна встояла завдяки тому, що будували за канадською технологією. Глину місили з овечою шерстю, а штукатурку клали на яєчній основі. Будували добротно — на віки. Мабуть, це нас і врятувало. Якби був з цегли, то першим же снарядом нас знесло б разом із хатою.
Не встигли зрозуміти що до чого, як другий снаряд залітає у вікно, пролітає залу, перебиває дверну колону, б’ється об стіну у спальні і розлітається на уламки. Все, що було у спальні пошматувало. Снаряд впав ще й загорівся. Я почав викидати все, що горить, у розбите вікно. А син відгрібав, щоб дім не зайнявся.
Через п’ять хвилин прилітає третій снаряд прямісінько в погріб, що знаходиться поруч з хатою, і розлітається. Добре, що хата з дубу, тому уламки тільки посікли стіну, а не пробили. Я в цей час вже був у переході між кімнатами. Вибуховою хвилею мене відкинуло. Я впав. Двері — у другий бік. Мені на голову сипляться шматки штукатурки, уламки меблів. Ванну кімнату розтрощило вщент. Це потрібно було пережити.
Сьогодні будинок весь у дірках
У хаті тріснули несучі балки. Конструкція порушилася. Намагаємося самотужки щось укріпити, щось підлатати. А що тут укріпиш, коли все розлазиться. Пошкоджені дверні пройоми підпер стійками. У погребі балки тріснули — теж підставив стійки, щоб дах не впав. Гараж розбитий, літня кухня теж. Отак і живемо. Спимо у спальних мішках. Опалення хоч і працює, так все тепло виходить назовні.
Виявляється, на моє подвір’я не три, а чотири снаряди впало. Приїжджали сапери й кажуть, а де четвертий. Я сміюся — а вам що три мало? А вони — має бути четвертий. І все ж таки знайшли — на городі. Сапери кажуть, коли вони їхали у Сватове, думали, що вже й міста немає, бо знали які боєприпаси у нас зберігалися.
Залишки від снарядів
Дали 10 тисяч і все
Спочатку мені обіцяли виплатити компенсацію. Все комісії різні були, бумажки збирали. Спочатку й дали 10 тисяч гривень. Я зрадів. Купив першу партію шлакоблоку. Думав дадуть компенсацію — накуплю будматеріалів, відбудую хату. Але на цьому діло й закінчилося. Бо один «розумник» в області на прізвище Клименко прийняв рішення, що вибухи у Сватовому — це техногенна катастрофа регіонального рівня. А це вже зовсім інший розклад і зовсім інші гроші. А потім цей же Клименко взагалі питання про допомогу сватівчанам закрив.
Будинок укріпляють власними силами
Будинок розповзається по швах. Щодня з’являються нові тріщини. Ми намагаємося його укріпляти, але це мало допомагає. По-хорошому його потрібно розібрати і звести новий. Але у нас таких грошей немає.
Хочу подати позов до Європейського суду
Хто тільки до мене не приїжджав — журналісти, експерти, депутати всіх рангів та чиновники. По телевізору показували, в область їздив, з адвокатом європейським балакав. Вона допомагала мені з документами. Та навіть вона каже, що не може пробити нашу міцну українську бюрократичну машину. Я вже і експертизу за свій рахунок зробив. Але це нікому не цікаво. Хочу замовити вже другу експертизу, щоб подати позов до Європейського суду з прав людини. А це все не тільки гроші, а й нерви та здоров’я забирає. Вам не передати.
Безстрокова акція протесту на Трударів, 11
І оце я майже три роки б’юся, щоб добитися справедливості — все марно. Всі дають тільки відписки. Так це не тільки я. Скільки людей і досі живуть у розбомблених хатах, бо немає грошей на відновлення.
А коли в 14-му році до нас приїжджав Аваков, то казав — якщо б не Сватове, то бойовики взяли б і Харків. І де тепер той Аваков? Чому забув про Сватове? За нас вже всі забули. Один мер бігає, колотиться — а всім байдуже. Депутат Курило взагалі не приїжджав, коли вибухи сталися. Нічим не допоміг ні мені, ні сватівчанам. Тодішній голова райдержадміністрації Озеров втік з міста, як почало вибухати. Людей рятували мерія, МНСники, поліція та деякі громадяни. Якби не вони, то більше б сватівчан загинуло.
Наслідки вибухів у Сватовому
Довідка: За офіційними даними внаслідок вибухів снарядів на артилерійських складах, що сталися 29 жовтня 2015 року, загинула сватівчанка та троє військових. У Сватовому були частково зруйновані 3314 приватних будинків сватівчан. Окрім будинку Таранухи, на 75-80% зруйновані будинки по вул. Щорса 13 та по вул. Коваленка, 70. По вул. Щорса, 14 будинок згорів повністю. У будинку № 4 на кварталі Мирний були повністю зруйновані дві квартири.
Постраждали 59 багатоквартирних будинків (у тому числі 723 квартири), 25 об’єктів соціальної сфери, 82 промислових та торговельних об’єкти різних форм власності. Чотири підприємства — міжрайгаз, молокозавод, райавтодор та Агрохім, які знаходились в епіцентрі вибухів, зруйновані повністю разом із технікою та усією документацією. Наслідки трагедії й досі не ліквідовані.
