Потрійне свято сьогодні відзначає наш земляк, поважний житель міста, ветеран Другої світової війни Василь Васильович Сегеда. День Ангела, свято Василя та ювілейний день народження – усі три славні дати об’єднали усю родину за святковим столом.
Привітати ветерана війни та праці завітали і представники влади. Відповідно розпорядження секретаря міської ради Юрія Світлака у Жмеринці продовжують вітати ювілярів із 90-, 95- та 100-літтями. Перший заступник міського голови Анатолій Білоус та голова комітету інвалідів ВВВ і Збройних Сил України Станіслав Слащук віншували ювіляра зі славною датою у його житті. Квіти, грошові винагороди, Грамоти і Подяки, а ще – теплі слова вдячності за активну життєву позицію та особисту участь у вихованні підростаючого покоління на кращих героїчних прикладах українського народу лунали на адресу ювіляра.
Досить нелегкий шлях довелося пройти Василю Васильовичу за свій вік – у 16 років розпочалася війна, молодий хлопець не раз просився на фронт, але його не допускали. Двічі доводилося втікати з полону від німців, і все-таки наполегливість взяла гору – молодого Василя взяли до війська. Хоробрий хлопець з відвагою йшов у наступ, не боявся підступного ворога.
«Ми розуміли, що йдемо у саме вороже пекло, але ми йшли не на чуже, а за свою землю», – зі сльозами на очах згадує Василь Сегеда.
За силу духу і відчайдушність Василь Васильович отримав бойові нагороди «За мужність», орден Червоної зірки та інші.
Після війни чоловік, як і більшість людей, зайнявся відбудовою господарства, працював в колгоспі, а далі розпочав свій трудовий шлях на залізниці. Працював на різних посадах станції Жмеринка.
За плечима Василя Васильовича славні роки бойової звитяги, працьовитості і наполегливості. Уся родина Василя Васильовича – справжні інтелігенти: є тут і лікарі, і педагоги, і представники інших важливих професій.
Разом з дружиною виховав двох дітей, доньку Валентину та сина Миколу. Пишається дідусь і своїми онуками – Наталею, Тетяною, Сергієм та Олександром, та найбільше гордість переймає від успіхів правнуків – Тетяни, Владислава, Антона, Вікторії та Микитки.
У свої 95 Василь Васильович добре себе почуває, має хорошу пам’ять, полюбляє читати газети, ніколи не пропускає величне свято – День Перемоги. У цей день чоловіка завжди можна побачити із червоними тюльпанами і схиленою головою над братською могилою.
«Ми не маємо права забувати ті страшні роки, і ціну, яку заплатили наші побратими. Я дуже хочу, щоб в нашій країні був мир і злагода», – наголошував у цей день іменинник. Прогулянки на свіжому повітрі, спілкування з друзями, дітьми і правнуками, хороші думки, здорова їжа і заняття по господарству – це ті справи, які допомагають завжди бути у формі.
Ми приєднуємося до вітань ювіляру і зичимо міцного здоров’я і всіх життєвих гараздів. Сподіваємося, що зможемо ще і на столітній ювілей посмакувати червоного вина з нашим славним земляком.
