На минулому тижні відбувся звіт Жмеринської районної державної адміністрації, депутата обласної Ради Олега Легези. Після нього нам вдалося поспілкуватися з очільником району особисто і поставити йому ще кілька цікавих запитань.
– Ви представляєте Жмеринщину у складі депутатського корпусу обласної Ради. Чи вважаєте таке поєднання з посадою голови РДА корисним для району?
– Дійсно, це суттєво допомагає у роботі. Я володію набагато більшим обсягом інформації, беру участь у всіх депутатських комісіях, засіданнях сесій, одним з перших дізнаюся про грантові проекти. І якщо у минулому році нам вдалося залучити на ремонти доріг 13 мільйонів, то на цей рік на Жмеринський район з державної субвенції спрямують аж 20 мільйонів.
– У вашій приймальні десятки грамот і подяк від різних громадських організацій, установ і підприємств. За що більшість з них?
– Це далеко не усі, а лише маленька частина. Тут стіни було б на всі замало (посміхається – ред.). Більшість – за підтримку і допомогу, втілення і реалізацію вдалих проектів.
– Назвіть найбільші досягнення в районі за час Вашого керівництва.
– Надзвичайно потужними темпами ми здійснюємо інвестування у медичну галузь нашого району. За три останні роки здійснено такий величезний обсяг робіт, які можна порівняти з усіма капітальними вкладеннями, що здійснювались у медицину Жмеринщини за останні три десятиліття. У загальному підсумку видатки на розвиток галузі склали більше 20 мільйонів гривень.
Вдалося залучити додаткові фінансові ресурси на розвиток регіону: за два останні роки у всі сфери вкладено більше 45-ти мільйонів гривень, з яких державна підтримка на соціально-економічний розвиток регіонів – 21 мільйон, кошти дорожнього фонду (понад передбачені обсяги) – 6,5 мільйонів гривень, грандові та програмні кошти – майже 5 мільйонів, спонсорська допомога – орієнтовно по 3 мільйони щороку. Не можу залишити поза увагою питання виплати за орендовані у сільського населення земельні паї. За останні 4 роки кількість зареєстрованих договорів оренди збільшилась майже на півтори тисячі, відсоток орендної плати зріс з трьох до восьми, а сума виплат населенню склала у 2018 році майже 72 мільйони гривень, що вдвічі більше минулого року.
У минулому році запустили виробництво промислового вирощування креветок на базі колишньої хутрової фабрики на території Леляцької сільської ради, розпочали будівництво фруктосховища в Демидівці з потужністю зберігання 300 тон. Завдяки додатковим інвестиціям і державній підтримці фермерське господарство «Адоніс» отримало 70 тисяч гривень на розвиток молодих садів та ягідників.
Чотири сільськогосподарські підприємства району отримали часткову компенсацію вартості за придбання 9-ти одиниць техніки на суму понад 600 тисяч гривень. Завдяки програмі підтримки тваринництва 1,2 мільйони гривень компенсацій отримали власники молодняку великої рогатої худоби. Мали честь допомогли жителям села Рів із будівництвом зруйновано моста, який розділяв населений пункт на дві частини.
У 2018 році нам вдалося збільшити посівні гектари зернових культур і завдяки цьому маємо приріст врожайності на 30% – більше ніж 203 тисячі тон. Завдяки співпраці з головою районної ради Василем Малярчуком вже третій рік поспіль вдається підтримувати книговидання місцевих авторів, виділяти кошти на літературні премії.
– Чи вдається знаходити порозуміння з керівництвом міста? У чому саме полягає співпраця?
– Співпраця з містом, безсумнівно, є. Нарешті вдалося залучати кошти з міського бюджету на заклади охорони здоров’я, які фінансуються з районного бюджету, але обслуговують і жителів району, і міста. Міська рада надала кошти на придбання апарату для штучної вентиляції легенів для відділення екстреної допомоги, виділила 300 тисяч гривень на оплату комунальних витрат, закупила комплекти комп’ютерної техніки із програмним забезпеченням для сімейних лікарів.
Тому ми і тут спільно з містом хочемо закупити обладнання для стоматологічної поліклініки. На це вже передбачаємо півмільйона гривень.
– Що вважаєте найбільшою гордістю Жмеринського району?
– Безумовно, медичну і освітянську галузь Жмеринщини. У нашому районі живуть надзвичайно талановиті люди і обдаровані діти. Минулого року випускники району продемонстрували хороші знання, що дозволило району увійти в десятку кращих серед тридцяти трьох адміністративних одиниць області. В обласному етапі Всеукраїнських олімпіад наші учні отримали 20 призових місць. Дев'ятикласник Мартинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Костянтин Загнітко отримав 7 призових місць в обласних та 10 в районних олімпіадах, зайняв І місце серед дев’ятикласників України в олімпіаді з правознавства та увійшов у число стипендіатів Президента України.
Особливою гордістю є учнівська перемога міжнародного рівня: учениця 5 класу Кам’яногірської ЗОШ І-ІІ ступенів Чернюк Софія, успішно дебютувала у півфіналі ХХХІІ Міжнародного чемпіонату з розв’язування логічних математичних задач, і у складі математичної збірної України брала участь і в ХІХ Математичному Кубку Європи та Міжнародному салоні математичної освіти та культури у Франції, звідки повернулася з призовим місцем.
Щорічно ми проводимо свято «Обдарованість», на якому грошовими винагородами відзначаємо і переможців, і їхніх наставників. Це неабияк стимулює і заохочує учнівську молодь, адже з районного бюджету виділяється близько 100 тисяч гривень. За два останні роки ми придбали 3 шкільні автобуси, які здійснюють підвіз 462-х учнів.
– Ви багато розповідаєте про досягнення. Але що вважаєте своїм найбільшим фіаско за останній рік на посаді голови райдержадміністрації?
– Нам багато що вдається здійснити, реалізувати, створити, однак в районі є два сільськогосподарські підприємства, немісцеві, власники яких не розраховуються вчасно із пайовиками. Люди скаржаться нам, ми намагалися налагодити діалог, однак усе марно. Договори складені не на користь селян, тому плануємо допомогти людям готувати позовні заяви до суду, адже у компромісі не вдається вирішити ці питання.
– У 2017 році ви потрапили у поле зору руху «Чесно», які назвали Вас в числі найбільших прогульників засідань комісій та сесій обласної Ради. Тоді Ви пропустили 63% і 20% відповідно. Чому так сталося і чи вдалося виправитися у 2018-му?
– (Задумливо – ред.) Навіть не здогадуюся, звідки така інформація. Хоча ні, це, мабуть, було у 2016 році, я тоді з дружиною потрапив у серйозну ДТП, було довготривале лікування. Дійсно, тоді пропустив чимало засідань сесій. Більше не пропускав, адже сам зацікавлений у розгляді важливих проектів рішень, що стосуються Вінниччини і Жмеринщини. До речі, після аварії на власному досвіді побачив, рівень медицини, тому поставив за ціль зробити послуги охорони здоров’я більш якісними і сучасними. Нещодавно у Вінниці зустрічалися з лікарями, один вінницький хірург сказав, що зробив 14 успішних операцій на суглобах, натомість наш місцевий лікар назвав цифру у два рази більшу. Ми будемо й надалі розвивати медичну галузь, щоб кожен житель відчув позитивні результати реформи.
– На вашій сторінці у Facebook є багато інформації за Петра Порошенка як кандидата. Чи будете агітувати за когось на нинішніх президентських перегонах? Якщо так – то чи збираєтеся піти у відпустку на цей час, щоб уникнути конфлікту через державну службу?
– Агітувати ні за кого не буду, не маю на те права, однак розповідати про досягнення, які має нинішній Уряд і Президент, можу, бо дійсно є чим пишатися і за що дякувати.
– У 2015 році ви задекларували дохід у розмірі 58,5 тисяч гривень. За два роки, згідно з декларацією за 2017-й, він зріс майже втричі і становив 160 тисяч гривень. При чому в обох випадках це заробітна плата чиновника. Чому така різниця? Це пов’язано з децентралізацією?
– Питання не в децентралізації, а лише у тому, що держава підняла заробітну плату. Це дохід за рік, і він не є досить високим, адже у нас деякі сільські голови отримують і втричі більшу заробітну плату.
5 бліц питань
– Через вашу спортивну зовнішність вас інколи порівнюють зі столичним міським головою. Спорт для вас це хобі?
– Спорт – хобі і стиль життя. Раніше займався боксом, з братами Кличками знайомий особисто. У 2011 разом відкривали боксерський ринг у Жмеринці. Тоді це була знакова подія.
– Чим полюбляєте займатися у вільний час?
– Насправді, вільного часу зовсім мало. Займаюся спортом, полюбляю читати, щодня треную пам’ять.
– Які ваші читацькі смаки?
– Часто перечитую п’єсу Шекспіра «Король Лір», можу навіть легко цитувати будь-яку з частин. Захоплююся Достоєвським, Уайльдом, Гюго.
– За яким життєвим принципом намагаєтеся жити?
– Мені імпонує цитата Миколи Островського «Життя треба прожити так, щоб не було болісно за безцільно прожиті роки». За ці 5 років я став справжнім жмеринчанином, вивчив тут кожен куточок, познайомився з багатьма прекрасними і цікавими людьми. І дуже хочу, щоб люди запам’ятали ці роки, коли я очолюю Жмеринський район, світлими, насиченими на добрі, корисні справи. Нам багато що вдалося і вдається зробити, а попереду є ще багато амбітних планів.
– У минулому році ви стали багатодітним татусем. Які відчуття?
– Почуваюся надзвичайно щасливим, маю кохану дружину, дві донечки і сина. Шкодую, що мало часу приділяю для сім’ї, однак вони поділяють мої прагнення і підтримують мене.
