24 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів, у Сватовому відбувся мітинг-реквієм. Сватівчани прийшли на центральне кладовище до пам’ятного знаку жертвам голодоморів в Україні, аби помолитися за тих, кого у 30-х тодішня влада заморила голодом.
Люди поклали квіти і колоски до пам’ятного знаку, запалили свічки і схилили голови у хвилину мовчання.
Під час мітингу директор краєзнавчого музею Яна Бондарєва розповіла страшні історичні факти про роки голодомору на Сватівщині. Зокрема говорила про спогади куземівчанки Марії Борзило. Вона розповідала, що взимку жителі села збирали на полях мерзлу картоплю, буряки і інші овочі, а весною їли трави, листя і бур’яни, пекли коржі з листя дерев та потовчених кукурудзяних качанів.
Яна Бондарєва розповіла, що у роки голоду дітей віддавали у інтернати, аби ті могли вижити, бо там їх годували. Таких інтернатів у Сватовому було чотири.
Доведені до крайнощів голодом люди їли собак, котів, ховрашків, птахів. Траплялися і випадки людоїдства. Про це згадується у книзі історика-краєзнавця Сватівщини Леоніда Королька «ГОЛОДОМОР: причини і наслідки 1932-1933 рр».
На Сватівщині від голоду загинули більше 2000 людей.
