За три з половиною століття Сватове п’ять разів перейменовувалося. Козаки поселення ще у XVI сторіччі боронили кордони держави від набігів кримських і ногайських татар. При цьому козаки були вільними від кріпосного права, мали свої права й самоврядування. Сватове входило до Куп’янського повіту Харківської губернії аж до 1938 року. Тільки після проведення адміністративної реформи воно стало містом Луганської області.
Сватова Лучка. 1812 рік
Перша назва Сватового була Сватова Пристань, бо поселення було розташоване на березі річки Красна. Першим поселенцем вважається козак Ізюмського полку Павло Дябченко, який тримав у Сватовій Пристані пасіку ще з 1660 року. Потім слободу перейменували на Сватову Лучку. Володіли цією землею козаки Ізюмського полку, про що є царська грамота від 1704 року, підписана Петром І. Видана грамота на підставі відписки воєводи князя Якова Довгорукого.
У 1773 році у Сватовій Лучці було військове поселення, де проживало 2664 військових обивателя, 96 селян та троє купців. Окрім військової справи жителі слободи займалися винокурним і дігтярним промислами, виготовляли вози, колеса, плуги, займалися тваринництвом та рільництвом, шили одежу та взуття. Все це продавали на ярмарках, які проводилися у Сватовій Лучці раз на чотири роки. У 1785 році в слободі були два млини, 15 лавок, 12 трактирів, церква.
Базарна площа в центрі міста
У 1825 році слободу перейменували в Новокатеринослав, але після реформи 1857 року повернули стару назву Сватова Лучка. У 1862 році тут жило понад 7 тисяч чоловік. Це була найбільша слобода Куп’янського повіту Харківської губернії. У другій половині XIX сторіччя тут щороку проводилося 6 ярмарок, а ремісників було більше, ніж у місті повіту Куп’янську.
У 1895 році через Сватова Лучку проклали залізничну колію Куп’янськ-Лисичанськ Катеринославської залізниці. Побудували станцію та паровозне депо.
В 1911 році в слободі проживало вже 14877 жителів і було 2135 житлових будинків. А у 1923 році Сватова Лучка стала районним центром Харківської губернії і була перейменована у селище Сватове.
У 1938 році селище Сватове стало містом районного підпорядкування. Проживало на той час у місті 20,7 тисяч чоловік. Сьогодні — 17300 осіб.
Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932-1933 роках, кількість встановлених жертв — 1296 осіб. На фронтах Другої світової війни воювало 10 тисяч сватівчан.
З початком військових дій на Донбасі, у липні 2014 року, до Сватового переїхала Луганська облдержадміністрація та Луганське обласне управління МВС України. В ніч на 30 вересня 2014 року в місті був зруйнований пам’ятник Леніну.
