У дитинстві майже всі ми мріємо мати домашнього улюбленця: котика чи песика, папугу, морську свинку, хом’ячка чи ще когось. Ну хоча б рибок в акваріумі. Але різні обставини чи заборона батьків залишають мрії нездійсненими. «От буде в тебе свій дім, хоч і крокодила заводь», – у багатьох родинах така відмовка лунала. Батьки розуміють, що левову частку догляду за твариною їм доведеться взяти на себе. Але своєю відмовою позбавляють дитину не тільки можливості гратися з живою істотою, а й практичних уроків по відповідальності за неї.
Спочатку були котики
Юній менянці Діані Москальчук пощастило з батьками. Вони не тільки не забороняли заводити домашніх тваринок, а навпаки – змалечку своїм прикладом прищеплювали Діані любов до живої природи, піклування про неї. Не проходити повз покинуте кошеня чи поранену пташку.
Ще коли Діані виповнився один рік, в квартирі з’явився котик Персик. Згодом були сіамська кішка Сіма, потім кіт Оскар, Ліза та Ларрі.
– Спочатку були тільки котики. Мені подобається з ними гратися, вони завжди поруч, – ділиться дівчинка. – У них зовсім різні характери. Більше за всіх подобався Оскар, він був веселий, грайливий. Проводжав мене до школи.
На дні народження Діані часто дарують живі подарунки. Завдяки цьому тепер у неї є чорна морська свинка Джорж, хвилястий папуга Паша, кішка Ліза та її грайлива донька, акваріум з рибками.
Екзотичний подарунок
А ще серед домашніх улюбленців – екзотичні равлики-ахатини. Вони не видають ніяких звуків, не носяться по кімнатах, їх не почухаєш за вушком, не погладиш, але за ними справді цікаво спостерігати. Як вони після сну дуже-дуже повільно починають з’являтися зі своїх раковини-будиночків. На запах свіжого огірка, яким люблять ласувати, висовують дві пари ріжок. На верхніх розташовані органи зору, на нижніх – нюху. Слуху вони не мають.
– Живуть вони в мене в тераріумі. Люблю за ними доглядати, годувати, – розповідає про своїх підопічних Діана. – Чимось вони мені подобаються. Мабуть, своєю незвичністю. А назвала я їх Теріком і Меріком.
Равлики – гермафродити, тобто, двостатеві істоти. І щоб розмножуватися, пара їм не потрібна. Яйця відкладають у дуже великій кількості. У природі неможливо контролювати цей безперервний процес, тому равлики і слимаки завдають великої шкоди на присадибних ділянках. Бо їдять вони дуже швидко. І багато.
Як розповідає мама Діани, Марина, вночі Терік і Мерік так голосно хрумтять своєю їжею, наче гризуть зубами. Але якраз зубів ахатини не мають, в роті у них радула – язичок із роговими шипами, за допомогою якого равлики зіскрібають собі їжу.
– Вони можуть спати декілька днів, а тоді прокидаються і починають їсти, – розповідає Діана. – Люблять огірки, моркву, яблука, капусту, листя салату, банани. Але бананів багато не можна, бо звикнуть й іншої їжі не захочуть.
Рогаті косметологи
Відомо, що ахатин використовують в косметичних салонах. Коли вони повністю розкривають своє тіло-ногу ( 15–30 см), прикладають їх, наприклад, до обличчя. І той слиз, який вони виділяють, має такий склад, що заживляє ранки чи опіки, розгладжує зморшки. Взагалі покращує стан шкіри, омолоджує.
Вирішила перевірити на собі, які відчуття, коли по тобі повзає великий равлик. Обережно притримуючи важкий панцир, прикладаю Теріка (чи Меріка?) до руки. Доволі приємно. І дуже охолоджує, в літню спеку – саме те. Чи захотіла б прикладати його до обличчя, не знаю.
А чи не користується мама Марина своїми домашніми «косметологами»?
– Ні, – сміється жінка, – але чула, що в столичних салонах краси одна така процедура коштує 120 доларів.
Розповідає, що за равликами не складно доглядати. Але є певні умови, яких потрібно дотримуватися. Наприклад, спеціальний кокосовий субстрат для тераріуму, який необхідно міняти раз на півтора місяця. І оскільки гігантський равлик родом з тропіків, то потребує тепла й вологості. За несприятливих умов він може надовго впадати в сплячку. Розбудити його можна, потримавши під теплою проточною водою.
Багатогранний талант
Отакий у них контактний домашній міні-зоопарк. Який не дає родині довго спати вранці. Щебече і нявкає, вимагаючи їжі й спілкування. А також щоденного прибирання. Діана йде за свіжою травичкою для Джоржа. Із задоволенням спостерігає, як він, виблискуючи чорними очима-бусинками, ту травичку поїдає.
У майбутньому Діана мріє стати ветеринаром і працювати в прихистку для тварин. А поки добре навчається в 4-В класі Менської гімназії. І в музичній школі. Займається легкою атлетикою. Ввечері грає з татом на гітарі. А з мамою розмальовують картини.
Діана успішно освоює гру на гітарі
І ще є багато інших занять, адже Діана – дівчинка активна. А батьки всіляко допомагають їй, аби вона всебічно розвивалася. І з гордістю розміщують на стіні всі грамоти й дипломи.
Нещодавно Діана перемогла в міському конкурсі «Якби я став мером», що вже вдруге проводився серед активної молоді Менської ОТГ. Тож, думаю, ми ще почуємо про її успіхи і нові досягнення.
