Недільного вечора 17 лютого у Дягові Менського району під час пожежі задихнулися три сестрички – трирічна Ангеліна, дворічна Анечка і однорічна Віка Анісімови.
О восьмій вечора до оселі Наталії Анісімової зайшла сусідка. Відкривши хатні двері, жінка потрапила у димовий полон. Сусідка прибігла додому, щоб зателефонувати пожежникам, поліції та медикам. Її чоловік Станіслав кинувся до палаючого будинку, обпалив обличчя, рятуючи дітей. Приборкувати вогонь збіглося багато дягівчан.
Будинок, де сталася трегедія
– Пожежники прибули за 20 хвилин, – каже ще сусідка Оксана. – Спочатку свої, згодом – з Мени. До їх приїзду ми намагалися залити вогонь самі, з відер поливали. Найменшу Віку витягли з ліжечка, я її забрала до себе додому, почала робити масаж серця, штучне дихання… Всі спроби виявилися марними. Її, бездиханну, я занесла до машини «швидкої».
Рятувальники знайшли в задимленній хаті тіла двох сестричок, сердечка яких завмерли назавжди. Зійшлося багато односельців, та серед них не було мами Наташі. Вона з’явилася десь за півгодини після того, як з’їхалися рятувальники, медики, поліцейські. У хаті вигоріло майже все, залишилися обвуглені дитячі іграшки, дещо з одягу.
Рятувальники вважають, що від цієї пічки загорівся будинок
– Наташа часто залишала дітей без нагляду, – кажуть сусіди. – Чоловік її зараз знаходиться у в’язниці, свекруха живе тут, у Дягові, але стосунків між нею і невісткою добрих нема. Хоча свекруха подбала про синову родину – купила їм хату. Молода сім’я мала корівку, телицю, дещо ще з господарства.
Приїхала в Дягову і мама Наталії з міста Семенівки пані Ольга зі своєю дочкою Іриною.
– Наташа зараз в лікарні, приводять її там до тями. Вона під охороною, – розказує бабуся. – Але мене пустили, ми побалакали трохи. Сказала, якщо її не пустять на похорон дітей, то і вона не житиме... Ангеліночка мені кілька разів телефонувала, запрошувала приїхати 9 березня до неї на день народження, на її чотириріччя. Я пообіцяла, що обов’язково буду. От і приїхала…
– Наталія Анісімова знаходилася під соціальним супроводом, – розповідає начальник відділу соціальної роботи міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Тетяна Ющенко. – Діти не голодували – на столі завжди були молоко, хліб, сир. У садок Ангелінка ходила. Наташа за дітьми доглядала як могла. А от у хаті безлад був, іноді дівчатка самі лишалися вдома. Сама і город обробляла, і дрова заготовляла, і корми для домашнього господарства.
У старостаті села, сусіди, односельці – всі кажуть, що Наталія не зловживала алкоголем. «Дитячі» гроші витрачала на дітей – велосипедики вони мали, одяг, харчі, іграшки.
