Одна дівчинка мріє про чашку – звичайну красиву чашку, яка б належала тільки їй. А шестирічний хлопчик Гліб хоче глобус. Він мріє подорожувати, але у нього хворі дідусь і бабуся, а мама працює позмінно і за її відсутності він залишається за старшого в господі.

Конкурс на кращий лист святому Миколаю організувала Менська районна дитяча бібліотека. Він продемонстрував, що наші діти мріють про найрізноманітніші подарунки, але найбільше хочуть миру і щастя для своєї родини.

Загалом надійшло понад 60 листів з усієї Менщини. Найбільше – від міських дітей. Були навіть три колективні «поштові скриньки» – від учнів 2-В класу міської гімназії, старшої та середньої груп дитсадка «Дитяча академія».

Хтось писав сам, комусь допомагали мама чи бабуся, але всі листи – щирі, по-дитячому наївні, подекуди смішні, а іноді – по-дорослому мудрі. Діти просили у святого те, що цінують найбільше, про що мріють. Комусь для щастя треба модна футболка, комусь – червона помада і синій лак, комусь – крута мобілка. А комусь – мир на землі.

Як і належить за умовами конкурсу, найстаранніших учасників було відзначено подарунками. Нижче – уривки з дитячих листів.

Олександр Констанчук, 5 років, Мена:

«Дорогий святий Миколаю! Кожного року я дуже чекаю на тебе і вірю, що ти чуєш молитви і прохання всіх людей. Я хоч і маленький, але хочу миру на всій землі. Щоб дітки не хворіли і мали щасливе дитинство. Щоб у мене і кожної людини була щаслива і міцна сім’я».

Євгенія Губенко, 9 років, Мена:

«Доброї ночі, святий Миколаю! Мене звати Женя. Я навчаюсь у 4 класі. У мене дуже гарно виходить розв’язувати математику. Святий Миколаю, я весь рік була чемною дів­чинкою. Я бажаю, щоб не було війни, бажаю миру у світі, доброти, здоров’я і ладу в сім’ї».

Микола Нікитенко, 13 років, 8-В клас міської школи ім. Т.Г. Шевченка:

«Пишу листа Святому Миколаю. Хочу тобі подякувати за те, що допомагав мені цілий рік у труднощах. Рік видався дуже насиченим та цікавим, але в той же час і тяжким… Настала зима – пора чудес та час, коли ми пишемо листи, сподіваючись на святкове диво. Звичайно, всі бажають і я теж смачних цукерок, мандаринів, шоколадку мілку, батончик баунті. Все це звичайно добре, але не тоді, коли є проблеми зі здоров’ям, важко жити у світі, коли проблеми нагадують про себе. Тож здоров’я – це найголовніша цінність нашого життя. Я дуже люблю свято святого Миколая і вірю в його силу чудес. І сподіваюся, що святий Миколай прийде до всіх, бо всі були слухняними!».

Богдан Петриченко, 9 років, Менська гімназія:

«… Дуже хочу я мобілку,

Щоб співала, як сопілка,

І знімала все навколо

Про мою любиму школу.

Щоб були відсутні кнопки,

І робив я з ним уроки.

Ще є в мене менший брат,

Подарунку буде рад.

Любить він машинки дуже,

Дякую тобі я, друже!».

Фото Олексія ПРИЩЕПИ