Набираючи номер «швидкої» на Менщині, ми додзвонюємося не в Мену, а в Чернігів. Диспетчер приймає виклик, одночасно заносить його в електронну базу даних і передає за допомогою GPS-навігації найближчій до місця виклику бригаді екстреної медичної допомоги. Усі виклики-розмови автоматично записуються, інформація про них та абонентів зберігається п’ять років.

Диспетчерська за 10 мільйонів

Ще 18 липня в Чернігові урочисто відкрили центральну оперативну диспетчерську Чернігівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Обладнано її коштом Державного фонду регіонального розвитку, надані на умовах співфінансування з обласного бюджету. Всього на проект виділено понад 10 мільйонів гривень.

Нині до диспетчерської підключені всі райони області

 – Зараз ми не вирішуємо, на який виклик виїжджати, а на який ні, – пояснює старший фельдшер Менського відділу Чернігівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Альона Волосенко. – Це вирішує диспетчер у Чернігові. Нам на планшет приходить повна інформація про стан пацієнта, його адреса – і ми їдемо на виклик.

Альона Волосенко Сусіди.City

– Раніше у нас була тісніша співпраця з центром первинної медико-санітарної допомоги, тепер все по-іншому, – констатує Альона Волосенко. – Наприклад, знаючи в своєму районі психічнохворих людей, які могли телефонувати нам по три – чотири рази за ніч, ми передавали цю інформацію сімейним лікарям, сільським фельдшерам. Адже в таких випадках більше потрібна їхня, а не наша допомога. Тепер виклики приймає Чернігів, диспетчер не знає того, що знали ми. З іншого боку, нас уже ніхто не зможе звинуватити в тому, що не приїхали на виклик, бо всі дзвінки у центральній диспетчерській, всі розмови записуються і їх можна проаналізувати.

Буде екстрена і невідкладна

Швидку медичну допомогу розділять на екстрену і невідкладну. Принципова відмінність полягає у тому, що невідкладна допомога буде приїздити, коли у людини піднялася температура, стрибнув тиск або загострилась хронічна хвороба. Мета екстреної – рятувати життя. Останню варто викликати, якщо є необхідність термінової госпіталізації: сильні травми, наприклад, у разі ДТП, кровотечі, інфаркти тощо.

За словами в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, якщо по невідкладну допомогу пацієнти звертатимуться до сімейних лікарів, з медичних бригад буде знято багато непрофільних викликів.

На Чернігівщині в центральній оперативній диспетчерській обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф питання куди яку бригаду посилати вирішують диспетчери, які цілодобово працюють разом із старшим лікарем і системним адміністратором. Диспетчери – досвідчені фельдшери, які пройшли спеціальну підготовку і здатні визначити, допомоги якої саме виїзної бригади потребує пацієнт.

Між пацієнтом і планшетом 

Аби виклики оброблялись оперативніше, а бригади медичної допомоги доїжджали швидше, в Україні планують згодом підключити диспетчерські служби до єдиної електронної системи «Централь 103». Це стане можливим завдяки автоматичному підбору найближчих доступних бригад. Адже сьогодні диспетчери повинні дзвонити до кожної групи медиків окремо.

Аби система «бачила» місце розташування кожної команди і її статус, на всіх машинах швидкої допомоги встановлять GPS.

З часом «Централь 103» інтегрують у систему «Електронне здоров’я»

Це дозволить створити повну електронну медичну картку пацієнта та забезпечити обмін даними між системою екстреної медицини та іншими рівнями медичної допомоги.

– На Менщині дислокується всього шість машин: дві в Мені, по одній в Макошине, Бірківці, Стольному і Березні, – розповідає Альона Волосенко. – З бензином проблем нема, є проблема з заправками. У нас вона лише одна у Мені, для того, щоб заправитися, з Бірківки, наприклад, чи з Макошине треба їхати в місто. На виклики в інші райони виїжджати вже доводилося, були і в Сосницькому, і в Городнянському районах.

– Якщо чесно, то в роботі планшети інколи заважають, – каже старший фельдшер. – Справа в тому, що у великих містах у виїзних бригадах по кілька медпрацівників, а у нас завжди – один фельдшер і водій. Фельдшер має звітувати по планшету і про час приїзду, і про завершення виклику. Інколи виникають ситуації, коли доводиться обирати, чим займатися: чи пацієнтом, чи планшетом. Обираємо, звичайно ж, пацієнта, а тоді вже коригуємо інформацію телефоном.

Низька зарплата, важка робота

Медична реформа в Україні передбачає значне покращення саме первинної ланки медичної допомоги. Зараз відпрацьовується досвід, який згодом ляже в основу нових законодавчих актів. Але вже тепер видно деякі прорахунки, які не лише негативно впливають на роботу на місцях, а й можуть стати гальмом масштабних змін.

Зі слів Альони Волосенко:

– У нас постійна нестача кадрів, вакансії є і сьогодні. За останні три роки у Менський район на «швидку допомогу» не прийшов працювати жоден молодий випускник медвузу, жоден фельдшер. Головна причина – низька зарплата і в наших медиків, і у водіїв. Робота нелегка, з нічними змінами, але як водії у нас отримують мінімалку з невеликими надбавками за стаж, так і фельдшери – до п’яти років роботи їм більша зарплата не світить. Як на мене, то це головна помилка медичної реформи: спочатку треба було навчити людей працювати в нових умовах, дати їм нормальну зарплату, а тоді вже швидко і продумано робити нововведення.