Тетяні Андріященко 16, сьогодні дівчина готується захистити звання кандидата у майстри спорту з важкої атлетики. Якщо чесно, дуже складно поєднати штангу — знаряддя спорту, яке зазвичай асоціюється з міццю і сталевими м’язами накачаних чоловіків, і жіночу тендітність. На перший погляд і не скажеш, що ця струнка, кароока дівчина з мрійливим поглядом тягає залізо.
Займатися важкою атлетикою Таня почала з 13 років. Першим її тренером був відомий не тільки на Сватівщині, а і за її межами тренер з важкої атлетики Михайло Білобровський, який, на жаль, помер кілька років тому. Після його смерті тренувати Таню продовжив батько. Він же і став прикладом для наслідування доньці. Євген теж важкоатлет. Він був тренером Тані поки та навчалася у школі. Тренувалися у спортивному залі Міського клубу культури та дозвілля.
Любов до штанги почалася з випадковості — Таня прийшла на тренування, спробувала займатися, їй сподобалося. А потім у неї стало виходити. Дівчина зрозуміла, що знайшла «свій» вид спорту, тому вирішила тренуватися і розвивати свої здібності.
Виснажливі тренування і жага досягати результатів зробили свою справу. Таня поїхала на перші у своєму житті змагання до Сєвєродонецька. Ці змагання були обласними. Туди юна спортсменка поїхала зі своїм першим тренером Михайлом Білобровським. Таня каже, що дуже хвилювалося, було страшно. Але тренер вірив у свою вихованку і зміг налаштувати її на перемогу. Попри всі хвилювання і страх, а ще завдяки підтримці тренера і рідних, Тетяна Андріященко здобула свою першу перемогу — стала другою у області.
У 2015 році Таня вперше взяла участь у Кубку України, який проходив у Кам’янці-Подільському. Там спортсменка стала четвертою. «Я тоді дуже засмутилася, що не увійшла до трійки призерів. Навіть розплакалася. Але тренер мене заспокоїв, сказав, що це моя перша Україна, і для новачка четверте місце у змаганнях такого рівня — гарний результат», — ділиться спогадами Таня.
Обласні змагання, м. Сєвєродонецьк, 2017
У свої 16 років Тетяна Андріященко вже десять разів брала участь у змаганнях державного рівня. У Харкові дівчина виборола друге та третє місця, одразу два других місця спортсменка привезла зі Славутича. У 2016 знову був Кам’янець-Подільський і знову четверте місце, бо було складно побороти старших за віком суперниць. Тетяна два роки поспіль — влітку 2016 та 2017, брала участь у Кубку України з важкої атлетики у Скадовську. Там стала четвертою і п’ятою. Була і у Береговому — там теж було складно перемогти старших за віком важкоатлеток, тому результат — п’яте місце по Україні. А у травні цього року Тетяна Андріященко повернулся з третім місцем з Кубку України, який проходив у Чорноморську. І не так давно важкоатлетка приїхала зі змагань, що проходили у Коломиї з четвертим місцем. Зі змагань обласного рівня Тетяна Андріященко тільки один раз привезла друге місце з шести — до цього були тільки перші.
Важка атлетика вплинула на вибір професії дівчини. Закінчивши вісім класів загальноосвітньої школи, Таня вступила до Луганського обласного ліцею-інтернату фізичної культури і спорту. А там зовсім інше життя — спортивний режим, дисципліна. Підйом, потім сніданок. А далі ліцеїсти прямують на заняття. Після двох уроків спортсмени тренуються. Потім обід, знову заняття, годинна перерва. І знову тренування. Вечеря і відбій. Загалом за тиждень у Тані 10 тренувань. Не виняток і субота. Але графік трохи легший — спочатку заняття, а потім тренування. Після цього дівчина їде додому, до Сватового.
Часу для якихось інших занять у Тані немає. Графік навчання і тренувань дуже щільний. Коли дівчина приїздить на вихідні додому, то допомагає батькам по господарству і зустрічається з друзями. Влітку, коли у ліцеї були канікули, Таня тренувалася вдома. Друзів у дівчини не дуже багато. І хоча вони вважають важку атлетику не дівчачим видом спорту, але радіють її досягненням.
Зараз Тетяна готується до Чемпіонату України, який запланований на початок зими. І саме там спортсменці потрібно буде захистити звання кандидата у майстри спорту.
А взагалі цей рік для дівчини вирішальний. Адже уже весною на Таню чекає зовнішнє незалежне оцінювання і вступ до вищого навчального спортивного закладу. «Для себе я вирішила стати тренером або вчителем фізкультури, якщо пощастить вступити до вишу. Але я стараюся», — запевняє Таня.
