Вистава «За двома зайцями», яка відбулася у Корюківці 25 і 26 травня, наробила розголосу і в місті, і за його межами. Глядачам прийшлася до душі гра акторів-аматорів. Тож кожен, хто бачив п’єсу, вважав за потрібне поговорити про неї — на вулиці, на роботі та у соцмережах. А що про персонажів і свою гру думають власне самі артисти? Сусіди. Сіту поспілкувалися з декотрими.
Ірина Наумчик: «Не боюся бути смішною, бо й сама люблю жарти»
Явдокія Пилипівна
До цього начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту міської ради Ірина Наумчик востаннє грала на сцені у студентські роки. Її ж нинішня участь у виставі була визначена обіцянкою директору Будинку культури Олені Литвиновій спробувати себе у драмі, якщо та наважиться відродити театральне мистецтво у Корюківці.
Директор наважилась — начальник погодилась.
Щоб зіграти у п’єсі Явдокію Пилипівну Сірко, матір Проні, Ірині Наумчик довелося попрацювати над пластикою і ходою старшої за віком жінки. Великий обсяг тексту розучувала і вдома, і на репетиціях, і на роботі, коли випадала вільна хвилинка.
Бути смішною начальник структурного відділу міськради не побоялася. Глядач сміється — значить у неї все вийшло.
— Цікаво було дивитися відео після вистави, — каже Ірина Володимирівна. — Поглядом збоку помічала і деякі свої огріхи. Додати б сили голосу, а місцями — менше жестикулювати.
Ірина Наумчик зізнається, що їй комфортно було грати з Віталієм Кир`яном (Прокіп Свиридович), бо більшість їхніх слів були у парі. Дуже легко було з Людмилою Пророченко (Секлитою Лимарихою).
Ірина Наумчик особливо відмітила гру Марії. На її думку, вона перевтілилася найбільше. Спокійна і врівноважена дівчина змогла зіграти манірну і темпераментну Проню, доклавши чимало зусиль над собою.
Марія Тишковець: «Ніколи не вважала Проню негативним персонажем»
Проня Прокопівна
З дитинства мріяла про акторство Марія Тишковець, прес-секретар ДП «Корюківське лісове господарство». Просто марила драматичними ролями! Завжди уособлювала себе з героїнею роману Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром» —Скарлетт О`Хара або ж з Пронею Прокопівною чи Химкою із «…зайців» Михайла Старицького.
І так сталося, що на виставу її спочатку запросили на роль Химки, а зрештою довірили грати Проню. Її Проня Прокопівна на сцені дуже відрізнялася від кіношної. І багато глядачів це помітили.
— Річ у тім, що я ніколи не вважала Проню негативним персонажем, — каже Марія. — Вона — жертва виховання і обставин. Тому і зіграла її такою, як бачу — витонченою і нещасною.
Марію ж вразила гра її сценічних подружок Насті і Наталки — Тетяни Кошель і Вікторії Тихоновської.
Запали у душу Марії батьки Проні, тітка Секлита і Голохвостов, звісно.
Марія зізнається, що актори, здійснивши колосальну роботу по підготовці вистави, до кінця не усвідомлювали усього масштабу проекту. Усвідомлення прийшло тільки після прем’єри.
Віталій Кир`ян: «Ми у захваті від режисера!»
Прокіп Сірко
Завгосп міського Будинку культури, він же — Прокіп Свиридович Сірко на сцені, вжився у свою роль, завдяки улюбленому кіноактору Миколі Яковченку. З легендарного актора взяв інтонації і рухи.
Віталій Кир`ян каже, що у нього і його героя багато спільного, схожі за характером. А відтак на сцені не грав цього персонажа, а жив його життям. Багато сказаного і зіграного у п’єсі актуальне і у сучасному житті.
— Робота — важка, — ділиться враженнями від постановки Віталій Кир`ян. — Але колектив артистів став однією родиною і зміг її зробити. Це заслуга, у першу чергу, режисера, від якого ми у захваті! Безумовно, усі актори — молодці, але мій респект Івану Ващенку (Голохвостому) і Химці (Ользі Мірошниченко).
Іван Ващенко: «Я на сцені — це випадковість»
Свирид Голохвостов
Авантюрист — цирульник Свирид Голохвостов із «…зайців» — повна протилежність акторові -аматорові, який втілив його образ на сцені, Іванові Ващенку. Проте, провідний спеціаліст — державний реєстратор юридичного відділу міської ради каже, що вжитися у роль людини, яка живе у вигаданому світі, було нескладно.
Попри те, що Іван має певний сценічний досвід, свою появу у виставі вважає випадковістю.
— Моя колега Вікторія Бабич запросила пройти проби на одну з епізодичних ролей, — згадує І.Ващенко. — Тільки тому, що на епізодичну, і погодився. А у процесі роботи режисер побачила у мені виконавця ролі Свирида Голохвостого.
Іван критично поставився до своєї гри на сцені. Коли переглядав відео з вистави, йому багато чого не сподобалося: десь емоційно не дотягнув, місцями текст сказав не так, як треба було б…
Іван окремо відзначив своїх колег-акторів: Марію Тишковець і Вікторію Бабич, Ірину Наумчик і Віталія Кир`яна.
Людмила Пророченко: «Отримала вибуховий адреналін!»
Секлита Лимериха
Артистичного вихователя ДНЗ № 1 «Дельфін» Людмилу Пророченко у п’єсу покликала режисер. Людмилу Іванівну у місті знають чи не всі діти і батьки.
У своєму садочку вона без перебільшення — зірка! Без неї не обходиться жодне свято у малечі.
Дізнавшись, що їй дісталася роль Секлити Лимерихи, сестри Явдокії Сірко, Людмила Іванівна зраділа — це їй підходить. А потім ще декілька разів переглянула фільм і подумала про себе, що зможе зіграти навіть краще!
Її ж вразила гра колеги-вихователя Тетяни Скороход у ролі монашки Миронії: «Знала, що Таня може зіграти будь-яку роль, але щоб так майстерно зобразити монахиню — я отримала вибуховий адреналін!»
Навіть не настільки грою на сцені, як інтелігентністю, ввічливістю, розумом і працездатністю у житті підкорив її ще один колега «по цеху» — Іван Ващенко.
— Мені весь час хотілося по-материнськи його називати «синок», — каже Людмила Іванівна. — Так і називала. Може ж не ображається?
Жінка задоволена віддачею театральному ремеслу і Марії Тишковець, яка на кожній репетиції викладалася сповна. І навіть щиро плакала там, де це було потрібно по п’єсі.
Ще у 1993 році, коли Людмила Пророченко почала працювати вихователем у садочку, тодішня завідуюча Ольга Яковець сказала їй: «Люда, ти не там навчалася. Треба було йти у театральний!» А після «…зайців» такі ж слова повторила ще одна колишня завідуюча дитсадка Лідія Мелешко.
Та свою дітвору вихователька нізащо не покине. Вона і там влаштує їм театр! І від пропозицій Будинку культури не відмовиться. Ба, навіть мріє про нові ролі!
Ольга Мірошниченко: «Сподобалося грати «язвочку»
Химка
Костюмер міського Будинку культури Ольга Мірошниченко взагалі не планувала брати безпосередньої участі у п’єсі. Тільки як костюмер. Але у ході репетицій, коли Маша Тишковець була затверджена на роль Проні, з’ясувалося, що Химки — немає!
Директор Будинку культури, вона ж і режисер-постановник Олена Литвинова тоді запропонувала Химку — Ользі Мірошниченко. І не залишила їй вибору.
Оля дуже переживала, чи справиться і з костюмами, і з роллю. До того ж напередодні прем’єри у її сина Іллі був випускний, який мама не могла пропустити, а у день прем’єри — змагання, де її юний таеквондист здавав іспит на отримання зеленого поясу! Оля не бачила, як здавав атестацію син. Натомість сама захворіла і ледь не втратила голос. Ударна доза ліків і абсолютна настроєність на те, що все буде добре. Куліси. Прем’єра. Вихід.
На виставі були присутні її чоловік Андрій і донька Арінка. «Тепер розумію, куди пропадала вечорами, — сказав їй чоловік після вистави. — Не даремно!» Для її це була найбільша похвала.
А Олі припала до душі «язвочка» Химка. Хоча, каже, що цей персонаж — її повна протилежність у житті.
Тетяна Скороход: «Коли вдягаю сценічний костюм — перевтілююся у будь-який образ»
Монашка Миронія
Дуже любить виступати вихователь дитсадка № 1 «Дельфін» Тетяна Скороход. Вона була вже і Кощієм, і Бабою Ягою і навіть… Пліснявою. Найулюбленіша її роль — Лисиця Аліса.
Коли режисер довірила їй у виставі грати монашку Миронію, вона з невеличкої епізодичної ролі зробила феєрію!
Несподіванкою для неї самої і відкриттям стала Ірина Наумчик — зовні серйозна, діловита, і артистична на сцені.
