За інформацією вільної енциклопедії «Вікіпедія», Менський район утворено в 1923 році в складі Сновського, а потім Конотопського округів. Від 1932 року – у складі Чернігівської області. А сьогодні постає питання: чи ж відсвяткує Менський район за кілька років своє сторіччя?
Минулого тижня в Кабінеті міністрів підбили попередні підсумки децентралізації, назвавши цю реформу найуспішнішою та відзначивши серед лідерів Чернігівську область. Наступним етапом, на переконання уряду, має стати впровадження нового територіально-адміністративного устрою країни.
Наразі в Україні налічується 490 районів. Після реформування їх має залишитися 100.
Кабмін також оприлюднив карту майбутнього територіального устрою. На ній в Чернігівській області позначено чотири великі райони замість теперішніх 22.
Судячи з карти, наміри уряду цілком співпадають із пропозицією групи нардепів, які торік внесли на розгляд Верховної Ради законопроект, що передбачає створення великого Корюківського району і входження в його склад північних районів області, включаючи і Менщину. Хоча на урядовій мапі центри районів не позначені, але, зважаючи на історію з утворенням Північного госпітального округу, вочевидь більше шансів стати райцентром має Корюківка.
Оприлюднення законопроекту викликало цілком очікувану реакцію. У Корюківці – мовчазне схвалення, у Мені – різко негативне ставлення. Менська районна рада навіть ухвалила звернення до нардепів з вимогою відкликати законопроект з розгляду. Але жодної відповіді щодо цього на теперішній час немає.
Прихильники нового територіального устрою запевняють, що для простого українця кардинальних змін не відбудеться. Для того, щоб отримати різні адміністративні послуги, не треба буде їхати у новий районний центр. Майже всі такі послуги надаватимуться на рівні об’єднаних територіальних громад.
Однак навчені доволі гірким реформаторським досвідом минулих років люди не дуже вірять у такі оптимістичні прогнози. Чи не тому, наприклад, Локнисте і Гусавка вкотре заявляють про намір приєднатися до Киселівської громади Чернігівського району і не дуже хочуть у майбутню Березнянську ОТГ? Бо до Чернігова їм рукою подати, а в Корюківку хтозна як добиратися. Втім, як і в Мену.
Ось як прокоментувала цю інформацію на сайті Сусіди.City читачка Юлія Сапоненко:
«Підтримую, Киселівка перспективніше. Чомусь якщо хтось серйозно захворів, не їдуть в районну лікарню Мени, а всі на Чернігів їдуть! Усі спірні питання юридичні – теж Чернігів! Базар – Чернігів, а приєднання – до Березнянської громади. А чому ж тоді, шановні, автобус рейсовий п’ять разів на день ходить не з Мени, а з Чернігова? А до районного центру Мена виїхати практично не можливо!».
За нашими опитуваннями і за настроями людей можна зробити висновок, що практично ніхто не хоче, щоб Менщину приєднали до Корюківського району. І справа не тільки в тому, що добиратися до Корюківки важко, а часто й просто не можливо. Існує й таке явище, як місцевий патріотизм. Людям, які звикли вважати цю територію своєю малою батьківщиною, важко усвідомити, що її раптом у них не стане.
Та й можливості для розвитку, інвестицій, прогресу, на думку людей, у районного центру більші, аніж просто в рядовій ОТГ. Навіть в умовах децентралізації.
Чи ж можна ще щось змінити у цьому процесі? Наміри уряду серйозні – майбутні місцеві вибори у 2020 році, за планами урядовців, мають відбутися вже в умовах нового територіального устрою. Тобто, «старим» районам відміряли ще рік – півтора існування.
